О́ПАС, у, чол., діал. Побоювання, острах. Як служилая в Басенкових, то Басенчиха вірила на мене, як на себе, — ключі без усякого опасу давала, бо я зроду не злодійкувата (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 364); В той зарічний край не можна йти без опасу (Наталя Забіла, Малим.., 1958, 22).
ОПАС
Тлумачення слова