ОПА́ЛА, и, жін., заст. Немилість, неласка царя до своїх сановників, що проявлялася в зміщенні з посади, забороні жити в столиці і т. ін. Він [О. Суворов] був нагороджений чином генералісимуса всіх військових сил Росії, але потім раптово зазнав нової царської опали (Історія СРСР, II, 1957, 98);
// Неприхильність до кого-небудь (з боку правлячих кіл і т. ін.). Бути в опалі — бути в немилості. Ще недавно він був в опалі (Олесь Гончар, II, 1959, 204).
ОПАЛА
Тлумачення слова