ОНЕМОЩІТИ

ОНЕМОЩІТИ, ію, ієш, док., діал.

1. Стати безсилим, знемогти. [Харитина:] Тяжко мені.. Здасться, й кістки болять, онемощіла зовсім… (Карпенко-Карий, ї, 1960, 250).

2. Збідніти. Був багатий сильно Шкварій, а тепер онемощів (Словник Грінченка).