ОНЕМОЩІ́ЛИЙ, а, е, діал. Дієпр. акт. мин. ч. до онемощіти. На пагорбах, наче врізані в небо, стояли в дрімотному чеканні вітряки, здавалося, вони от-от мали когось зустріти і пригорнути своїми онемощілими руками (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 292).
ОНЕМОЩІЛИЙ
Тлумачення слова