ОМОНІМІЯ

ОМОНІМІ́Я, ї, жін. Звуковий збіг різних за значенням слів або їх форм. Одна з найцікавіших теоретичних розвідок останнього часу — доповідь М. Т. Рильського на І Уз’їзді славістів про переклад з однієї слов’янської мови на іншу — вказує на першочергову важливість розв’язання саме лінгвістичних питань (міжмовна омонімія.., роль запозиченої лексики.., відтворення реалій, діалектизмів і т. д.) (Мовознавство, XVIII, 1963, 73).