ОМОФОР

ОМОФО́Р, а, чол. Частина убрання сановної духовної особи (епископа, архієрея і т. ін.), що накидається на плечі. На самій голові в диякона, в хмарах, стояла Богородиця.. з омофором в двох руках (Нечуй-Левицький, III, 1956, 24);  * Образно. І честь Кармілова і слава Ліванова, а не лукава Тебе укриє дорогим, Золототканим, хитрошитим, Добром та волею підбитим, Святим омофором своїм (Тарас Шевченко, II, 1963, 324).