О́МНІБУС, а, чол. Старовинний багатомісний кінний екіпаж з платними місцями для пасажирів, який регулярно курсував за певним маршрутом. Я взяв місце а поштовому дуже доброму омнібусі, і перед обідом олінібус помалу рушив у дорогу (Нечуй-Левицький, II, 1956, 388); Плентали й шкапи, тягнучи старовинні ридвани омнібусів (Олександр Ільченко, Серце жде, 1939, 109).
ОМНІБУС
Тлумачення слова