ОМЕРЗИ́ТИ, ржу, рзиш, док., перех., заст. Вчинити блюзнірство щодо кого-, чого-небудь. Люде, род лукавий, Господнюю святую славу Ростлили — і чужим богам Пожерли жертви, омерзили І пресвятого, горе вам! (Тарас Шевченко, II, 1953, 422);
// Опоганити, осквернити. Знала, що якби рішила не піти, то хіба би мусила відразу й руки на себе наложити. Все одно опришок, як демон, мучив би її привидами півночі, омерзив би кожен крок в домі, затруїв би повітря й їжу. Тому пішла (Гнат Хоткевич, II, 1966, 132).
ОМЕРЗИТИ
Тлумачення слова