ОМАННИЙ

ОМА́ННИЙ, а, е. Те саме, що оманливий. Розказують, що десь, колись, над морем Жила собі така ласкава фея, Морганою прозивана, і людям Показувала видива оманні, А звідси й назва давня та пішла (Максим Рильський, Наша сила, 1952, 85); Коли ж придивився до дівчини ближче, то переконався, що її хрупкість оманна (Ірина Вільде, На порозі, 1955, 231); Ось і подвір’я Марічки, приколисане сплетінням тіней і оманним нічним сяйвом (Михайло Стельмах, Над Черемошем.., 1952, 125).