ОЛИ́ВНИЙ, а, е.
1. Прикм. до олива 1. До подвійних кущів він пробрався оливних, Що позростались докупи, з родючими, плідними — дикі (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 109); Шумить верховіття оливного гаю, — З мого забуття прокидає мене… (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 53).
Оливна гілка — гілка дерева оливи як символ згоди, миру. [Мартіан:] Чи ж найпочеспіше у світі — лавр? Шановний дуб, оливка гілка миру, свячена пальма — чи ж не рівноправні вони славутнім лаврам? (Леся Українка, III, 1952, 291).
2. Який діє на оливі, заправлений оливою (у 2 знач.). Оливна лампа.