ОЛИ́ВКОВИЙ, а, е.
1. Прикм. до оливка 1. Про сонце розповім, що награє ланам, Про золото пшениць, що села облягає, Про ніжну сивину оливкового гаю, Про ратаїв твоїх, жінок і моряків (Микола Зеров, Вибр., 1966, 491);
// Який добувають з плодів оливки (у 1 знач.). Оливкова олія.
Оливкове дерево — те саме, що олива 1. Є тут [у Нікітському саду] і лавровишневе дерево, і шовкова акація, і кедри гімалайські.. Мірти, оливкове дерево, японська хурма… (Остап Вишня, I, 1956, 180).
2. Який має колір недозрілого плоду оливи; світло-коричневий з жовтуватим або зеленуватим відтінком. Його [сонця] гарячі іскри бігали по його оливковому лиці, червонили його (Панас Мирний, IV, 1955, 151); Від крутого далекого берега на воду лягали оливкові тіні (Олесь Гончар, Новели, 1954, 81).