ОКИСЛЯ́ТИСЯ, яється і ОКИ́СЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ОКИСЛИ́ТИСЯ, иться, док., хім.
1. Ставати окисленим; сполучатися з киснем; оксидуватися. На повітрі білий фосфор повільно окисляється навіть при звичайній температурі (Хімія, 9, 1956, 92); Коли яка-небудь речовина сполучається з киснем, кажуть, що вона окислюється (Уроки діда — старого хіміка, 1956, 22); — Окислився метал. Зазеленіла мідь. Пурпурова емаль лиш де-не-де вціліла (Микола Бажан, Вибр., 1940, 403).
2. тільки недок. Пас. до окисляти, окислювати.