О́КИСЕЛ, слу, чол. Сполука хімічного елемента з киснем; оксид. Надмір кисню веде до утворення вільних окислів заліза (Геологічний журнал, XIII, 1, 1953, 10).
ОКИСЕЛ
Тлумачення слова
О́КИСЕЛ, слу, чол. Сполука хімічного елемента з киснем; оксид. Надмір кисню веде до утворення вільних окислів заліза (Геологічний журнал, XIII, 1, 1953, 10).