ОКУТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОКУТАТИСЯ, аюся, аєшся, док.
1. Те саме, що обкутуватися. Село окутувалося димом (Мирослав Ірчан, I, 1958, 327).
2. перен. Перейматися певним настроєм. Проходить час, і його лице окутується в задуму, очі темніють і журливо дивляться кудись поверх борів (Степан Васильченко, I, 1959, 188); [Настя:] Давно вже ніч, все село окуталось дрімотою, мов зачароване (Марко Кропивницький, V, 1959, 204).