ОКУ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до окутати. Окутаний двома ковдрами Петреску смачно спав, коли до нього підійшов вартовий (Ярослав Галан, Гори.., 1956, 79); Перед очима. Вагрича постало окутане димами Вреслау (Любомир Дмитерко, Обпалені.., 1962, 177); Маленьке сільце Восівка. Невеличкі біленькі хатки його, окутані садками та левадами, розбіглись по пригорку (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 436).
ОКУТАНИЙ
Тлумачення слова