ОКУПО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до окупувати. Саме у Варшаву, окуповану гітлерівською армією, фашистська преса кинула найспритніших газетярів (Іван Ле, Клен. лист, 1960, 212); На окупованій ворогом Чернігівщині організував [Ю. Збанацький] партизанське з єднання, став Героєм Радянського Союзу (Юрій Яновський, V, 1959, 181).
ОКУПОВАНИЙ
Тлумачення слова