ОКУЛЬТУ́РЕНИЙ, а, е, с.г. Дієпр. пас. мин. ч. до окультурити 1. Площі, виділені під насінники люпину, повинні бути чисті від бур’янів та добре окультурені (Добрива та їх використання, 1956, 88); На добре окультурених торфових ґрунтах слід вирощувати цукрові буряки на корм худобі (Колгоспник України, 1, 1958, 37);
// окультурено, безос. присудк. сл. За допомогою держави на болотах проводять меліоративні роботи. В 1965 році уже було осушено і окультурено 800 гектарів (Хлібороб України, 5, 1966, 4).
ОКУЛЬТУРЕНИЙ
Тлумачення слова