ОКУЛЬБАЧИТИ, чу, чиш, док., перех., рідко. Те саме, що осідлати. [Хорунжий:] Гей, ви, браві юнаки, Усі жваві козаки, .. Зміїв-коней окульбачим, Полювать в степи поскачем (Марко Кропивницький, V, 1959, 269); У степу Гаріфулін окульбачив свого коня й хутко прискакав до аулу (Олесь Донченко, I, 1950, 125).
ОКУЛЬБАЧИТИ
Тлумачення слова