ОКУЛІРО́ВКА, и, жін., сад.
1. рідко. Дія за значенням окулірувати. От досі жаль, що я в окуліровці Був учнем недбайливим і тупим… Але признаюся: в малій головці Уже тоді жила отрута рим! (Максим Рильський, II, 1960, 70); Ми проходимо дослідні плантації з окуліровкою за різними способами (Юрій Смолич, День.., 1950, 58).
2. Місце, де приживлена прищепа. Обв’язані окуліровки треба.. обгорнути землею (Озеленення колгоспного села, 1955, 241).