ОКУГА́, и, жін., діал. Куга. Проходила ж зима, і радісно пускали ми з окуги качок в шумливих ручаях… (Володимир Сосюра, Близька далина, 1960, 171); Наробе [Позіхайлик] гарних поплавців, та не з окуги, а з якогось дерева (Данило Мордовець, I, 1958, 50).
ОКУГА
Тлумачення слова