ОКТАВНИЙ

ОКТА́ВНИЙ, а, е. Стос. до октави (у 1—3 знач.). У розширеному інструментальному вступі він [М. Лисенко] проводить усю мелодію пісні [«Віють вітри»]. Виклад мелодії — повнозвучний, октавний (Укр. клас, онера, 1957, 195); Бойове життя в поході степовім обвітрило його, погрубшали йому ніжні риси обличчя юнака, а в голосі ще більш запанували октавні змужнілі тони (Іван Ле, Хмельницький, I, 1957, 327).