ОКТА́НТ, а, чол.
1. мат. 1/8 частина простору, поділеного трьома площинами, що перетинаються під прямим кутом.
2. Астрономічний прилад для вимірювання кутових відстаней між небесними світилами. Вутаков разом з штурманом Поспєловим почав встановлювати в штурманській рубці компаси, барометри, октанти, барографи та різне інше мореплавське приладдя (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 203).