ОКСИ́МОРО́Н, ОКСЮМОРОН, а, чол. Стилістичний засіб, коли свідомо поєднуються протилежні за змістом поняття, які разом дають нове уявлення. Основним принципом будови поетичної лексики [«Гофманової ночі» М. Бажана] стає зіставлення несумісних за смислом і стилістичним забарвленням слів: у метафорі (сандалі сатани), в оксюморонах (похмурий бенкетар, холодна заграва гарячого вина) (Радянське літературознавство, 4, 1969, 23).
ОКСИМОРОН
Тлумачення слова