ОКРИ́ВДЖУВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. теп. ч. до окріївджувати. І все то була старовина рідна, своя, минуле рідного народу, його історія — славна й трагічна, сто крат окривджувана лихими нападниками (Юрій Смолич, Реве та стогне.., 1960, 163).
ОКРИВДЖУВАНИЙ
Тлумачення слова