ОКРО́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до окропити. Перед очима Анатолія все ще стояло то усміхнене, то окроплене слізьми обличчя Клари… (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 498); * Образно. Косарю, брате мій! Дзвінка твоя коса. А голос молодий, окроплений росою, Пливе, розходячись, під теплі небеса (Максим Рильський, Поеми, 1957, 24);
// окроплено, безос. присудк. сл. З релігійним благословенством окроплено машину.. і всіх присутніх святою водою (Іван Франко, II, 1950, 367).
ОКРОПЛЕНИЙ
Тлумачення слова