ОКРЕ́СЛЕННЯ, я, сер.
1. Дія за значенням окреслити. Майстерність композиції, чіткість окреслення образів сприяють гранично яскравому виявленню ідеї (Радянське літературознавство, 4, 1967, 60).
2. Обриси, контури, форма чого-небудь. Далекі озера манили до себе своїм теплим окресленням, блакиттю своїх плес і ніжністю білосніжних водяних лілій (Юрій Збанацький, Переджштв’я, 1960, 441); * Образно. Ми все-таки схопили окреслення правдивого обличчя Фірдоусі (Павло Тичина, III, 1957, 43).