ОКРА́СКА, и, жін., розм. Забарвлення. Так і розпалось припущення наше, що нас намовляв Первісним тільцям приписувать інколи певну окраску (Микола Зеров, Вибр., 1966, 182); Правда, сюжетом інтермедій дуже часто були міжнародні, мандруючі анекдоти, фабліо та новели, та, проте, вони являлись у нас в локальній окрасці, героями їх були наші селяни, школярі (Іван Франко, XVI, 1955, 218).
ОКРАСКА
Тлумачення слова