ОКОСТЕНІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до окостеніти. Захар перший рубонув окостенілу деревину, липа загула, тріснула (Костянтин Гордієнко, Чужу ниву.., 1947, 228); Після важкої, нелюдської роботи в лісі Микола повертається додому знесилений, задубілий від холоду.. Окостенілі неслухняні ноги ледве тримають його, рухи скуті, погано координовані (З глибин Душі, 1959, 44).
ОКОСТЕНІЛИЙ
Тлумачення слова