ОКОПУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОКОПАТИСЯ, аюся, аєшся, док.
1. Те саме, що обкопуватися 1. Хмельницький дав наказ отаборитися. Втомлене швидким маршем козацьке військо окопувалося (Яків Качура, Вибр., 1953, 155); — Чи то шлях так вибили, чи ровом окопалися? — промовив Яким (Панас Мирний, IV, 1955, 323).
2. військ. Копати окопи (у 2 знач.). Окопувався [Орлюк] під кулями, працюючи лопатою, аж зуби скреготіли, до сьомого поту (Олександр Довженко, I, 1958, 306); Багато є форм оборони. Але Найкраща — окопуйсь, солдате! (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 220).
3. перен. Зміцнивши своє становище де-небудь, почувати себе у безпеці. В «Аванпостах» [І. Кириленка] основою сюжету також є боротьба за хліб, викриття куркулів, що окопалися в колгоспі (Радянське літературознавство, 4, 1958, 15).