ОКО́ПНИЙ, а, е. Прикм. до окоп 2. Торішні кураї, протряхаючи на вітрі та сонці, поволі бурішають, стають схожими на клубки окопного колючого дроту (Олесь Гончар, II, 1959, 10);
// Пов’язаний з перебуванням в окопах. Повертаються з фронтів живі. Не скрізь радісні зустрічі. Окопне життя, злигодні, кров, вогонь і рани посіяли в мільйонах сердець тривогу (Олександр Довженко, I, 1958, 41).
ОКОПНИЙ
Тлумачення слова