ОКО́ЛИШНІЙ, я, є. 1. Який оточує що-небудь, прилягає до чого-небудь або розташований навколо чогось; навколишній. Батько був славний коваль на всі околишні села (Іван Франко, IV, 1950, 188); Сюди не доходить свіжий вітрець з околишнього степу і гір, не досягає і прохолодна тінь лісів (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 28);
// Який живе або перебуває поблизу кого-, чого-небудь. — Може, в цих місцях лютує якась із.. пошестей.. Оця відсутність людей в палаці, незрозумілий острах усього околишнього населення.., хіба ж це не доводить такого припущення? (Юрій Смолич, I, 1958, 80).
ОКОЛИШНІЙ
Тлумачення слова