ОКО́ЛИШ, а, чол., рідко. Те саме, що околиця 2. Ходить [учитель] у свиті в бобриковій, а штани носить навипуск. На голові — кашкет із оксамитовим околишем, ..кокарда (Степан Васильченко, II, 1959, 78); Він рвонув з голови свого потертого форменого картузика, з оксамитовим околишем й синіми кантами (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 292).
ОКОЛИШ
Тлумачення слова