ОКО́ЛИЧНИЙ, а, е.
1. Прикм. до околиця1 1, 2. Околичні будівлі.
2. Те саме, що околишній. Зоя має діло з телятами.. Кочує по всіх лісах околичних — кращу пашу вишукує (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 206); Він зрозумів.., що являє собою якесь пугало для околичного священства (Гнат Хоткевич, Довбуш, 1965, 24).