ОКО́ЛЬНИЧИЙ, чого, чол., іст. У давній Русі — один із вищих боярських чинів. Зустрічати хозарів виїхали кращі люди Чернігова — стольник, окольничий, мужі ратні і думаючі (Дмитро Міщенко, Сіверяни, 1961, 15).
ОКОЛЬНИЧИЙ
Тлумачення слова
ОКО́ЛЬНИЧИЙ, чого, чол., іст. У давній Русі — один із вищих боярських чинів. Зустрічати хозарів виїхали кращі люди Чернігова — стольник, окольничий, мужі ратні і думаючі (Дмитро Міщенко, Сіверяни, 1961, 15).