ОКЛИ́ЧНИК, а, чол., рідко. Те саме, що оповісник. Бенкет великий готується в царських палатах. Все прибране, все скінчене, окличники оббігали весь Рим, гукаючи запросини цісарської (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 200); Стріла бранців сумнозвісна Кафа лементом окличників купецьких (Натан Рибак, Перепел. Рада, 1953, 573).
ОКЛИЧНИК
Тлумачення слова