ОКЛЕ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ОКЛЕПА́ТИ, аю, аєш, док., перех.
1. Те саме, що обковувати 1.
2. перен., розм. Зводити наклеп на кого-небудь. [Руфін:] Кріспін її навмисне оклепав, щоб здихатись (Леся Українка, II, 1951, 368).
ОКЛЕ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ОКЛЕПА́ТИ, аю, аєш, док., перех.
1. Те саме, що обковувати 1.
2. перен., розм. Зводити наклеп на кого-небудь. [Руфін:] Кріспін її навмисне оклепав, щоб здихатись (Леся Українка, II, 1951, 368).