ОКІ́Т, окоту, чол. Роди в овець, кіз, котячих та деяких інших ссавців. Антон встиг побувати і в кошарі та дізнатися, що вже розпочався окіт овець (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 291);
// Одноразовий приплід однієї тварини або групи тварин. — Таке вродилось [ягня], та ще й не одне: трос таких калічок в сьогорічному окоті… (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 6).
ОКІТ
Тлумачення слова