ОХВІ́СТЯ, я, сер., збірн.
1. Кінці, краї чого-небудь, що нагадують хвіст. Кілька юнаків і дівчат клеїла дивовижні.. ковпаки, .. спотворені голови. Тут же й фарбували їх в найрізноманітніші кольори, приклеювали до них якісь пацьорки, охвістя (Юрій Бедзик, Альма матер, 1964, 176); * У порівняннях. З-під куцої гімнастьорки в сержанта виглядала охвістям спідня сорочка (Олесь Гончар, III, 1959, 8).
2. перен., зневажл. Поплічники або рештки прибічників якої-небудь розгромленої ворожої групи, ідеології. Імперіалістичні палії воєн живі. Не викорінено дощенту ще й фашистське охвістя (Юрій Смолич, Після війни, 1947, 18); У своїх брудних цілях імперіалісти використовують контрреволюційне українське буржуазно-націоналістичне охвістя, що окопалося в капіталістичних країнах (Комуніст України, 7, 1968, 16).