ОХРЯНИ́Й, а, е, рідко. Те саме, що вохристий. Набуваючи ураганної сили в далеких пустинях, він [вітер] часто піднімає вгору і несе з собою на великі віддалі багато червоного охряного пилу (Наука і життя, 8, 1956, 34); Крізь маленьке віконце цідилася охряна мла літнього світанку (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 223).
ОХРЯНИЙ
Тлумачення слова