ОХО́ТНИЙ, а, е, рідко. Здійснюваний за власним бажанням; добровільний.
Охотне військо, заст. — добровольці. Той козак кий на плечі забирає, За гетьманом Хмельницьким В охотне військо поспішає! (Українські народні думи.., 1955, 120).
ОХОТНИЙ
Тлумачення слова