ОХОРО́ННИЦЯ, і, жін.
1. Жіночий рід до охоронець. Збоку від входу — куполоподібна піч, а поруч з нею зображення жіночої фігурки — охоронниці домашнього вогнища (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 60); Радянську владу в тому селі представляє чудесна Наталка Микитівна Ковшик, сувора охоронниця радянських законів (Остап Вишня, II, 1956, 370).
2. Жіночий рід до охоронник. Охоронниця Олена Дяченко і слюсар по ремонту механізмів Микола Фоменко брали участь в будівництві першого селища капалобудівців (Радянська Україна, 28.IX 1958, 2).