ОХМЕЛІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до охмеліти. Вартові чули співи та крики охмелілих товаришів і розглядалися довкола… (Юліан Опільський, Іду.., 1958, 73); Музика ніколи не відмовлявся від чарки, пив з усіма, хто запрошував, а потім співав.., доки знову хтось з охмелілих слободян не кликав його до столу (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 85).
ОХМЕЛІЛИЙ
Тлумачення слова