ОХЛЯ́ЛО, присл. Безсило, слабо. Я охляло зліз з лави і, мов п’яний, пішов до ліжку, (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 155); Ген аж під лісом він зупинився захекано, плюнув і охляло вже потягнув ноги назад (Петро Козланюк, Сонце.., 1957, 42); Бусол, охляло спираючись на податливе повітря, проніс біле, перепорене чорними смугами тіло десь на луги (Євген Гуцало, Скупана.., 1965, 236).
ОХЛЯЛО
Тлумачення слова