О́ХКАННЯ, я, сер., розм. Дія за значенням охкати. Дружина лежала на печі, протяжно і жалібно стогнала, Архипа те охкання тільки дратувало (Юрій Збанацький, Переджнив’я, 1955, 181); Ридала сурма над юрбою, шумів за муром скорбний сад… І ми прощалися з тобою під дальнє охкання гармат (Володимир Сосюра, II, 1958, 419).
ОХКАННЯ
Тлумачення слова