ОГИНА́ТИ, аю, аєш, недок., перех.
1. Те саме, що обгинати. З-за синіх дерев, на весь блискотливий розгін Просмолених міцно доріг, що парк навкруги огинають, беззвучно мигтить течія присадкуватих машин (Микола Бажан, Роки, 1957, 191); Зійшло трохи більше години — і запорозька флотилія опинилася на траверзі острова, огинаючи його з лівого боку (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 141); Не раз.. огинав [Дорошенко] планету, та хоч де б він був,.. линув з думками сюди [до Одеси] (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 152).
2. Обхоплювати з боків: оточувати. Передні війська Ружинського вже зазнавали втрат, доки два його бічні крила огинали Наливайка (Іван Ле, Наливайко, 1957, 313).