ОГИ́ДА, и, жін. Почуття відрази в поєднанні з гидливістю. Я походив між ятками, наче на злість собі, повний того нового чуття огиди, що все в мені зростало (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 361); Громада жахається. Дехто одвертається, дехто спльовує, з огидою (Леся Українка, III, 1952, 73); Перед ним стояла майже повна склянка горілки.. Микола, переборюючи огиду, випив до дна (Дмитро Ткач, Плем’я.., 1961, 217).
ОГИДА
Тлумачення слова