ОГУ́ЗОК, зка, чол.
1. спец. Стегнова частина м’ясної туші.
2. розм. Те саме, що гузир 2. Він пощупав тут і там пальцями, а потім таки розв’язав якийсь огузок і полюбувався зерном у тремтливих долонях (Петро Козланюк, Весн. шум, 1952, 91).
ОГУЗОК
Тлумачення слова