ОГУДИННЯ

ОГУ́ДИННЯ, я, сер., збірн. Те саме, що огудина. По грядках кавуни стелять своє огудиння (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 45); Шорстке вусате огудиння сп’ялося на пліт (Михайло Стельмах, На.. землі, 1949, 531);  * У порівняннях. Спочинь! На заступ вірний обіпрись І слухай, і дивись, і не дивуйся. Це ж сам ти вколо зеленню розлився, Огудинням прослався по землі (Максим Рильський, I, 1960, 265).