ОГУ́ДИНА, и, жін., збірн. Стебла, гілки виткої, повзучої або сланкої рослини (перев. про родину гарбузових); гудина. [Микита:] Постривай!.. Побачимо, які будуть дині з тієї огудини!.. (Марко Кропивницький, I, 1958, 75); Тоненький огірочок висить на огудині, немов прив’язаний (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 120).
ОГУДИНА
Тлумачення слова