ОГРА́НЕНИЙ, а, е, спец. Дієпр. пас. мин. ч. до огранити. Зона перетину двох найпотужніших жил створила роздув неправильної форми. У ньому сконцентрувалась найбільша кількість великих і добре огранених кристалів (Наука і життя, 9, 1964, 59); * Образно. Деякі з кинутих поетом [С. Плужником] віршованих «формул», огранених точно, легко і зграбно, сприймаються як закінчені афоризми (Не ілюстрація.., 1967, 318).
ОГРАНЕНИЙ
Тлумачення слова